Вивчали деякі біометричні та біохімічні показники однорічних саджанців трьох сортів груші (Вижниця, Малівчанка та Бере Боск), щеплених на двох типах підщеп (груша лісова та айва ВА-29). Виявлено істотний вплив сорто-підщепних відносин на ростові процеси, накопичення біомаси та розподіл асимілятів між різними органами та тканинами.

Запропоновано експрес-метод для швидкої та об'єктивної оцінки пошкодження плодів яблуні, викликаного осінніми морозами. Ступінь пошкодження визначено як відношення різниці імпедансів приморожених і незаморожених яблук до імпедансу останніх. Метод ретельно перевірено на двох зимових сортах яблуні, плоди яких істотно відрізнялися за стійкістю до низьких температур. Завдяки високій чутливості й швидкості визначення, запропонований метод дозволяє визначити приховані (латентні) пошкодження плодів уже за декілька годин після охолодження. Застосування його на 9-ти сортах яблуні дало можливість розподілити їх за ступенем пошкодження морозами. Така інформація у разі загрози ранніх морозів сприяє правильному визначенню черговості збирання різних сортів і розміщення їх у плодосховищах.

Простежено становлення фізіологічних досліджень в Інституті садівництва УААН протягом 70-літньої історії. Приділено увагу основним здобуткам останніх років і розглянуто напрями подальших пошуків.

Вперше встановлено закономірності формування структури та зміни основних функціональних показників зообентосу у техно-екосистемах ТЕС і всіх АЕС України, зокрема, за умови збільшення техногенного навантаження та впливу біотичного чинника. Проведено порівняльний аналіз складу та кількісних показників зообентосу у досліджених водних об'єктах у довгочасному аспекті. Встановлено, що зообентос за лотичних умов (прямоточна система водопостачання) зазнає змін, обумовлених впливом енергетичної станції, лише на локальних ділянках. У замкнених водоймах-охолоджувачах стан і розвиток зообентосу залежить, головним чином, від типу субстрату, конструкції водойми, режиму експлуатації, посилення термічного навантаження. Досліджено унікальну ситуацію спільної дії підвищення техногенного навантаження та біотичного чинника. Встановлено факт відновлення зообентосу після зняття значного техногенного впливу на водойми-охолоджувачі.

Визначено біологічні ознаки пошкодження й ареал поширення захворювання плодових культур, запропоновано заходи щодо запобігання та захисту плодових культур від бактеріального опіку.

На підставі результатів дослідження дії препарату "Арболін 075 SL" на процеси гілкування однорічних саджанців яблуні обгрунтовано доцільність використання відповідних регуляторів росту рослин для прискорення одержання високоякісного садивного матеріалу.

Проаналізовано зміни у зообентосі після вселення дрейсени бузької у водойму-охолоджувач Хмельницької АЕС, у якому протягом 10-ти років мешкає дрейсена річкова. Наведено дані щодо таксономічного складу, чисельності та біомаси донних безхребетних. У 2012 р. кількість таксонів зообентосу знизилася відносно 2010 р., проте цей показник не досяг мінімальних значень, відмічених у водоймі-охолоджувачі протягом 1998 - 2010 р. У багаторічному аспекті у загальному таксономічному складі продовжує зберігатися домінування олігохет і личинок хірономід. Показники рясності зообентосу у 2012 р. були найбільшими у підвідному каналі, що визначалося масовим розвитком дрейсенід, а найменшими - у центральному та північному районах. Біомасу "м'якого" зообентосу в основному визначали олігохети і личинки хірономід. За умов посилення техногенного навантаження (після 2004 р.) та вселення дрейсени зросла загальна біомаса зообентосу саме за рахунок дрейсени річкової. У багаторічному аспекті можна констатувати зниження показників біомаси в середньому по водоймі до мінімального рівня за період від 2005 р., в той же час чисельність впродовж 2008 - 2012 рр. знаходиться на відносно стабільному рівні. За даними досліджень 2012 р. після вселення D. bugensis у водойму-охолоджувач показники рясності цього молюска не досягають високих значень і у донних угрупованнях продовжує домінувати D. polymorpha.

Розглянуто деякі принципові питання санітарної і технічної гідробіології щодо оцінки екологічного та пов'язаного з ним технічного стану різною мірою антропозалежних і техногенних водних екосистем. висвітлено питання застосування комплексних методів оцінки екологічного потенціалу водних об'єктів і якості водного середовища на основі принципів компаративної (порівняльної) оцінки поточного стану з комплексом екологічно і технічно прийнятних умов (ЕТПУ). Запропоновано методику оцінки екологічного потенціалу водних техноекосистем, що була апробована на прикладі техноекосистеми АЕС.